2009 №1

Вибірково проаналізовані тенденції в розвитку сучасної картографії, в якій сьогодні домінує візуалізація (створення карт). Викладаються п'ять дискусійних ознак девальвації картографії та деякі негативні наслідки цього процесу для картографічної науки.

Досліджено сьогоднішній стан використання методу кінцевих елементів для вирішення завдань обробки геодезичних вимірів, показано етапи розвитку використання цього методу іншими галузями, у т.ч. і геодезичною. Проаналізовано можливість застосування методу кінцевих елементів при вирішенні наступних завдань: побудова високоточної моделі квазігеоїда для потреб GPS-нівелювання, трансформування координат з однієї системи в іншу, а саме - побудова трансформаційного поля для переходу від системи координат СК-42 до УСК-2000.

Розглянуто картографічні твори, що відображують аварію на Чорнобильській АЕС в 1986 р. і її наслідки. З врахуванням їх відомчого походження, призначення та змісту виділено тимчасові періоди в створенні карт чорнобильської тематики. Освітлено нові перспективні напрямки цього виду проблемного картографування.

Проаналізовано розвиток політичної картографії та вплив на цей процес світових теоретичних концепцій політичної географії та геополітики. Визначено головні об'єкти картографування в ході дослідження міжнародних політичних зв'язків: національні держави, міжнародні організації та транснаціональні корпорації. Запропоновано структуру й показники серій карт міжнародних політичних зв'язків. Проаналізовано напрямки й інтенсивність міжнародних дипломатичних зв'язків між Україною та країнами світк за період 1990-2000 рр.

Розглядаються результати дослідження неметричних цифрових фотокамер на новоутвореному робочому місці метролога з метою подальшої їх атестації для топографічних і геодезичних застосувань, наприклад, при аерофотозніманні безпілотними літальними апаратами. Описано методику проведення випробувань фотокамер і визначення їх основних метрологічних характеристик (дисторсий об'єктивів, координат оптичних центрів об'єктивів на матриці, фокусних відстаней і роздільної здатності). Приводяться результати апробації новоутвореного робочого місця.

Розглянуто специфіку й найважливіші особливості GPS-навігації. Проаналізовано міжнародний і український ринки навігаційних систем і картографічне забезпечення цього виду навігації. Узагальнено досвід створення картографічної продукції для GPS-навігації, проаналізовано функціональні можливості GPS-пристроїв. Запропоновано рекомендації з удосконалення картографічного забезпечення GPS-навігації, функціональних і ергономічних властивостей GPS-навігаторів.

З урахуванням сучасного рівня розвитку геоінформаційних систем і технологій, міжнародної практики формування державних кордонів аналізуються міжнародні проекти європейської асоціації EuroGeographіcs і американської компанії ESRІ для визначення раціональної моделі геоінформаційної системи, яка б відповідала завданням, що розв'язуються при формуванні державних кордонів.

Викладається історія становлення фотограмметричного приладобудування в Україні і його флагмана - Державного науково-виробничого підприємства "Геосистема", його виробнича діяльність, особливості умов роботи, подвижництво його працівників і досягнення високих результатів за рахунок відповідального й вимогливого відношення до праці, до себе, до керівників і партнерів-замовників.

Розглянуто Краєзнавчий атлас для шкіл Львівського, Станіславського та Тернопільського воєводств (1924, 1931 рр.) відомих польських картографів Е. Ромера й Т. Шуманського в контексті його наукового й пізнавального значення щодо картографування західноукраїнських земель в 20-х роках ХХ ст. Детально описано поміщені в ньому карти.